Куди зникли "легкі" пацієнти?

        Робота в стаціонарній урології за останні роки характеризується чіткою тенденцією до збільшення кількості вкрай важких клінічних випадків. Відсутність диспансерного нагляду "виходить боком" для останніх інстанцій - міських лікарень, де принцип "ми таке не робимо, їдьте лікуватися за місцем проживання" більше не працює. Вже приїхали!

       Що ні пацієнт, то форс-мажорна ситуація, яка змушує прийняття нестандартних рішень в лікувальній тактиці. Що ні випадок, то обов"язково проходимо "по лезу бритви", де відповідальність та ризики зашкалюють! Куди поділися "легкі" пацієнти?!!! Розійшлися по комерційним клінікам? Налякані дорожнечею лікування та чекають, доки "життя примусить"?

       Приблизно так виглядає на папері поетапний план лікування пацієнта з двобічними множинними каменями сечоводів, множинними каменями правої нирки, хронічним пієлонефритом, аденомою передміхурової залози, каменем сечового міхура. На папері - складно, на ділі - не все так просто!