Методи ендоскопічної хірургії в сучасному світі є «золотим стандартом» у лікуванні сечокам'яної хвороби і доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
Анатомічно сечові шляхи забезпечують можливість доступу ендоскопічної техніки через природні отвори організму до сечового міхура, сечоводу, нирки. Це дає можливість зруйнувати (дробити) камені сечових шляхів зсередини, а не ззовні, як у відкритій хірургії, уникаючи хірургічних розрізів.
Сьогодні в усьому світі неускладнена сечокам'яна хвороба лікується тільки малоінвазійними ендоскопічними методами. Винятками є лише випадки з гнійними запальними процесами в нирці. Хоча й таку проблему у деяких випадках вдається вирішити за допомогою малоінвазивних методик.
В сучасних умовах є практична можливість видалити з сечових шляхів камені будь-якого розміру і будь-якої локалізації малоінвазійними методами.
Ендоскопічні операції в лікуванні хворих з сечокам'яною хворобою поділяються на 2 основні групи - трансуретральні (ureterorenoscopy, URS), коли доступ до каменя інструментом здійснюється через сечовипускальний канал, і перкутанні (percutaneous nephrolithotomy, PCNL), в яких доступ до каменя в сечових шляхах формується штучно з поверхні шкіри попереку (поясницы).
Трансуретральні операції використовують для видалення невеликих (до 1,5 см) каменів сечового тракту, а перкутанні методики застосовуються в основному при великих кораловидних каменях нирок. Порівнюючи травматичність цих операцій можна сказати, що в трансуретральних методах вона мінімальна і обмежена невеликими, тимчасовими розладами уродинаміки. Перкутанні методи більш травматичні, ніж трансуретральні, проте їх травматичність все ж набагато менша, ніж при відкритих оперативних втручаннях.
Безумовна перевага ендоскопічних операцій – це можливість повторно можливість повторно вдаватися до них при рецидивуючому перебігу сечокам'яної хвороби. У відкритій хірургії часто третє або ж четверте оперативне втручання під час лікування нирки призводить до її видалення.
В ендоскопічній хірургії найпоширеніші різновиди наркозу – спинномозкова або епідуральна анестезії. Ці види знеболювання дозволяють хворому перебувати у свідомості, самостійно дихати, дають можливість комунікувати з ним, що значно зменшує наркозний ризик у людей похилого віку.
Використання малоінвазивних ендоскопічних методів істотно скорочує терміни одужання пацієнтів.
Так, після відкритого хірургічного втручання на нирці, середні терміни перебування в непрацездатному стані становлять 25 - 30 днів. У разі ендоскопічного видалення каменя - близько 7 днів. Терміни перебування на лікарняному ліжку після відкритої хірургії нирки - 7 - 10 днів, а при використанні ендоскопічної технології 1 - 2 дні.
