За статистикою близько третини жінок середнього і літнього віку страждають від нетримання сечі, вираженого в тій чи іншій мірі. Переважна частина жінок, з огляду на делікатність проблеми, соромиться звернутися за медичною допомогою. Постійне носіння прокладок і памперсів, страх, що оточуючі можуть відчути запах сечі, дискомфорт у статевій сфері – усе це значно знижує якість життя таких пацієнток.
Однак, не зважаючи на уявну складність цієї проблеми, в більшості випадків рішення виявляється дуже простим і швидким.
Нині розроблено декілька видів малоінвазивних операцій, які дозволяють вирішити цю проблему у переважної більшості жінок протягом одного дня.
До основних видів нетримання сечі відносяться стресовий (нетримання напруги), ургентне (імперативне) і змішане, коли клінічно присутні обидва види нетримання, виражені в певній мірі.
Хірургічної корекції підлягають тільки випадки стресового і змішаного нетримання сечі. Ургентне нетримання сечі лікується в основному консервативними методами.
При стресовому нетриманні сечі (нетримання напруги) має місце сфінктерна недостатність і зниження підтримки уретри навколишніми тканинами в зв'язку з ослабленням тонусу м'язів промежини і пролапсом геніталій.
Серед причин, які можуть призводити до стресового нетримання сечі, необхідно відзначити родову травму промежини, важку фізичну працю, слабкість мускулатури тазового дна, нейропатії різного генезу, хронічні запори, вікові зміни, естрогенну недостатність і т.д.
Виділяють 3 ступеня тяжкості стресового нетримання сечі:
I ст. - втрата сечі при кашлі, чханні, сміху, важкому фізичному навантаженні;
II ст. - нетримання при швидкій ходьбі, бігу, різкому вставанні;
III ст. - нетримання сечі в спокої, без напруги.
Найбільш часто застосовуються операції при стресовому нетриманні сечі в сучасних умовах - це слінгові операції. Їх суть полягає в імплантації тонких синтетичних стрічок, індиферентних по відношенню до людських тканин, під задню частину уретри. В результаті цього, шийка сечового і сфінктер уретри позиціонуються в звичайне фізіологічне положення і отримують додаткову підтримку, розташовуючись в штучно створеному «гамаку».
Операції виконуються частіше під епідуральної або спинномозкової анестезією і займають від 15 до 30 хвилин. Переносяться пацієнтками легко і є ефективними за середньостатистичними даними в 85% випадків. Термін перебування в умовах клініки при виконанні таких операцій - не більше доби.
Ургентне нетримання сечі (імперативне) - це нетримання, пов'язане з сильними, непереборними позивами до сечовипускання. В результаті відбувається часткове мимовільне спорожнення сечового міхура. Ця проблема може виникнути в зв'язку з гіперактивністю м'язи, що виганяє сечу - детрузора. Сечовий міхур в результаті підвищеного тонусу детрузора втрачає здатність до накопичення сечі. Навіть невеликий обсяг сечі, що надходить в сечовий міхур, призводить до хаотичних, спастичних, неконтрольованим скорочень детрузора, внаслідок чого виникає нестримний позив і неконтрольоване сечовипускання. В основі ургентного нетримання сечі лежить нейрогенна дисфункція детрузора, а в ряді випадків - причини неясного генезу (ідіопатична дисфункція детрузора).
Лікування ургентного нетримання сечі в переважній кількості випадків консервативне. І лише за відсутності ефекту від лікування іноді вдаються до ін'єкцій ботулотоксину в детрузор. В особливо важких випадках вдаються до заміщення сечового міхура артіфіціальним міхуром з тонкої або товстої кишки.
Змішане нетримання сечі поєднує обидва види нетримання, виражені клінічно у одного пацієнта в різного ступеня тяжкості. В даному випадку застосовується як хірургічна корекція за рахунок слінгові операцій, так і консервативне медикаментозне лікування.